Спогади вчителів

Почино-Софіївської СЗШ

Жучик Валентини Андріївни,

 Шахно Наталії Семенівни

 Мороки Валентини Юхимівни

            „Скільки себе пам’ятаю, директором школи був Башмаков Петро Іванович, у війну він був льотчиком, тому звик до дисципліни, її ж вимагав і від учнів та від своїх підлеглих. В після воєнні роки наша школа була семирічною, також були ще дві початкові школи. Петро Іванович був хорошим директором, під його керівництвом в 1956 році було збудоване нове приміщення школи та посаджений величезний фруктовий сад, фруктами якого ще довго ласували діти Почино-Софіївки і згадували Петра Івановича добрим словом.

            Завучем тоді був мій батько, Губар Андрій Миколайович, а мама – Шевченко Наталія Максимівна була вчителькою молодших класів. В післявоєнні роки вчителі були першими людьми на селі, їх дуже поважали, але й вони повністю віддавали себе школі, дітям і були першими помічниками і порадниками всім односельцям. Пройшло багато років, а учні моєї мами з теплотою згадують її, розповідають, якою вона була хорошою вчителькою і людиною.

            Разом з мамою вчителями молодших класів працювали Коцюба Валентина Дмитрівна, Лимар Клавдія Григорівна, Дяченко Любов Сергіївна, вихователем групи продовженого дня – Мирошниченко Ольга Степанівна. Англійську мову читала Ткаченко Варвара Петрівна, російську – Коцюба Євдокія Іванівна, математику – Петрова Любов Павлівна”, - згадує Жучик В.А.

            „ В Почино-Софіївській школі я працюю з 1976 року.... Пам’ятаю, що школа знаходилася в старих глиняних хатках, але учнів було багато в кожному класі, так як ходили діти-переростки. ...Вчителька початкових класів почала працювати в цій школі ще в післявоєнні роки. Багато сили і здоров’я віддала вона для виховання і навчання дітей села. Жителі села дуже вдячні їй за те, що вона все своє життя присвятила підростаючому поколінню.

            Мирошниченко Ольга Степанівна також довгий час працювала в школі. Всю турботу і увагу віддавала малюкам, вміла гарно співати, чому і навчала своїх вихованців.”, - розповідає Шахно Н.С.

            „Коцюба Євдокія Іванівна ще молодою приїхала в село на роботу в школу. Вона була не тільки гарним вчителем, але і вмілим організатором дитячого колективу. Її уроки відзначалися насиченістю цікавої інформації.

Вона виховувала в учнів любов до рідної землі та Батьківщини. Без її участі не проходив жоден концерт, вистава, свято. Вона завжди була активною учасницею свят, Читала лекції колгоспникам, ставила з учнями концерти. Люди з великою пошаною ставляться до Євдокії Іванівни.”, - згадує Морока В.Ю.

            „Деякі з вчителів уже пішли з життя, але люди, виховані ними, відрізняються серед інших своєю добротою, людяністю, любов’ю до життя, до своєї маленької батьківщини – рідного села Почино-Софіївки” – такими теплими словами завершують свої спогади вчителі-пенсіонери нашої школи.